Урок географії у 10 класі

Тема. Світове господарство. Міжнародний географічний поділ праці.

Мета:

• сформувати в учнів систему уявлень про поняття "світове господарство", "міжнародний поділ праці", "всесвітня інтеграція";
• систематизувати знання учнів про закономірності розвитку світового господарства та його структуру;
• розвивати навички роботи з картою та комп'ютером;
• сприяти розвитку глобального світосприйняття учнів;
• формувати  комунікативні, інформаційні, полікультурні, соціальні компетентності;
• сприяти розвитку економічного мислення учнів;
• виховувати пізнавальний інтерес до предмету.

Обладнання: комп'ютери, педагогічний програмний засіб "Географія світу" для 10-11 класу, мультимедійний проектор, дидактичний роздатковий матеріал "Світові ресурси" (додаток 1), мультимедійна презентація «Світове господарство».

Тип уроку: комбінований (інтегрований урок географія+економіка)

Основні методи і методичні прийоми:

пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий, метод проблемного викладання, словесні (розповідь і пояснення вчителя), наочні (робота зі схемою «Поділ праці»), практичні (робота з підручником, робота з картами атласу), прийоми «Проблемне питання», «Пригадай», «Аналіз схеми», бесіда, пояснення, «Творча лабораторія».

Форма організації навчальної діяльності: групова.

Хід уроку

I. Підготовка учнів до навчально-пізнавальної діяльності

II. Контроль і корекція навчальних досягнень учнів

Клас поділяється на два варіанти

І варіант – виконують тестові завдання по темі «Природні ресурси світу» на комп’ютері за допомогою педагогічного програмного засобу «Географія світу».

ІІ варіант – виконують практичне завдання на контурній карті «Природні ресурси світу».

Нанесіть на контурну карту найбільші родовища руд заліза, алюмінію, міді в світі.

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Вам додому було завдання написати твір-мініатюру «Світ у моєму домі». Учні за бажанням зачитую свої твори.

Отже, незалежно від рівня розвитку, країни вступають в економічні відносини з метою поліпшити свій добробут і забезпечити найбільше задоволення потреб своїх громадян.

Кожна країна є невід’ємною частиною світової економіки. І сьогодні на уроці мова піде про формування єдиного світового господарства, до складу якого входять національні і регіональні економіки.

Основні завдання теми (на дошці)

1. Світове господарство і етапи його розвитку.

2. Міжнародний поділ праці і закон порівняльних економічних переваг.

3. Основні центри світового господарства.

Пояснення учителя.

Пригадайте з курсу 9 класу: що таке господарство країни; які структури господарства ви знаєте; основні форми організації виробництва (спеціалізація, кооперування, комбінування, концентрація).

Світове господарство – це історично складена сукупність національних господарств, пов’язаних між собою економічними і політичними відносинами. Як же складалося світове господарство?

Завдання. Під час пояснення учителя виділити і законспектувати основні етапи цього процесу.

В історії розвитку світового господарства виділяють такі етапи.

Привласнювальне господарство. Найбільш тривалий етап, який охоплює ранній (палеоліт, 2 млн. років назад – до 10 тис. років до н.е.) та середній (мезоліт, 10 – 5 тис. років до н.е.) кам’яні віки. В той час людина насамперед дбала про добування харчів, а відтак основними видами господарської діяльності були полювання, рибальство, збір диких плодів та ягід, бортництво. На цьому етапі людина була частиною природи і практично не завдавала їй помітної шкоди. Для суспільного устрою характерна родова община з рівністю всіх її членів.

Аграрне господарство. Це другий за тривалістю етап, який включає декілька історичних епох – від нового кам’яного віку (неоліт, 5-3 тис. років до н.е.) до Нового часу (кінець ХV – середина ХVІІІ ст.). Головним завданням людини залишалось добування харчів, але вони не вилучались з дикої природи, а організовано вироблялись. Відповідно з’являється новий вид людської діяльності – виробничий. Провідною галуззю стає сільське господарство. Ремесла й торгівля, що зародились, тільки обслуговували його. Для суспільного устрою характерні нерівність і експлуатація людини людиною, панують рабовласництво та феодалізм. Активна господарська діяльність людини сприяла загостренню екологічної ситуації.

Індустріальне господарство. Початок етапу припадає на час англійської промислової революції (70-80 рр. ХVІІІ ст.), а кінець – на 70-ті роки ХХ ст. Провідною галуззю цього етапу є промисловість. Розвиток товарного виробництва визначався орієнтацією на виготовлення продукції з метою її продажу та отримання прибутків. Підприємці увесь час прагнуть здешевити виробництво, залучити ресурси як власних країн, так й інших. Відповідно країни об’єктивно поділяються на колонії, що постачають ресурси, та метрополії, які ці ресурси переробляють. Розширення виробництва товарів та послуг призводить до формування суспільства споживання. Суспільний устрій – капіталізм. Інтенсивний розвиток господарства призводить до значного погіршення екологічної ситуації.

Постіндустріальне господарство. Цей етап розпочався в 70-ті роки ХХ ст. і триває понині. Характерна риса – переважний розвиток сфери послуг, а сільське господарство та промисловість втрачають свої позиції. Серед галузей сфери послуг провідну роль відіграють фінансові операції. Найбільші прибутки отримуються на фінансовому ринку, зокрема в таких сегментах, як валютний, кредитний, інвестиційний. До постіндустріального суспільства вже перейшли США, Канада, країни Західної Європи, Японія. У них понад 60% працює у невиробничій сфері.

Вибіркова перевірка завдань.

Питання. Як ви вважаєте, що є організуючою основою світового господарства?

Пояснення учителя. Організуючою основою світового господарства є поділ праці. Учитель звертає увагу учнів на екран, де зображена понятійно-термінологічна схема «Поділ праці».

Територіальний поділ праці полягає у спеціалізації окремих територій на виробництві певних товарів і послуг з найменшими витратами. Так, деякі території та країни можуть виробляти те, що інші зробити не в змозі. Завдяки сприятливому клімату та якості ґрунту на ПБК, наприклад, вирощують помаранчі, а не пшеницю. В Полтавській області, навпаки, через природні умови вирощують пшеницю, а не помаранчі. Але люди і на ПБК, і у нас хотіли б мати як пшеницю, так і помаранчі, тому в кожній місцевості спеціалізуються на вирощування одного продукту і потім торгують їх надлишками між собою.

Те, що справедливе для торгівлі між окремими територіями країни, можна застосувати і в міжнародній торгівлі. Залежно від кліматичних умов, природних в трудових ресурсів, технологій різні країни спеціалізуються на виробництві окремих продуктів і купують решту необхідного за кордоном.

Деякі країни, наприклад, Заїр і Південна Африка, володіють істотними запасами корисних копалин. Інші держави, такі, як, наприклад, Гондурас і Гватемала, завдяки своєму географічному розташуванню мають вигідні умови для вирощування тропічних фруктів. Треті, такі як Швейцарія і Японія, сконцентрували великі технічні можливості й кваліфіковану робочу силу.

Прийом «Творча лабораторія»

Практичне завдання. Клас поділяється на чотири групи. На екрані написані назви виробів: легковий автомобіль, мобільний телефон, розчинна кава, готель на пляжному курорті.

Кожна група отримує по одному виробу, а також роздатковий матеріал «Світові ресурси». Їм потрібно вирішити, в якій країні заснувати свої виробництва. Потрібно обрати одну із чотирьох запропонованих країн: Південна Корея, Болгарія, Німеччина, Бразилія.

Час на виконання – 5 хв.

Після того, як групи виконають цю вправу, вони мають доповісти класу про свої результати. Відповідь повинна бути чітко обґрунтована – вказано причини розміщення виробництва даних товарів в певних країнах.

Пояснення учителя. Існують два способи порівняння здібностей двох людей виробляти товар чи надавати послугу. Людина, що виробляє товар з мінімальними витратами, має абсолютну перевагу в його виробництві. Людина, у якої альтернативні витрати виробництва товару менші, має порівняльну перевагу. Вигоди від торгівлі засновані на порівняльній, а не на абсолютній перевазі. Торгівля приносить користь кожному, тому що дозволяє людям спеціалізуватися на тих видах діяльності, у яких вони мають порівняльну перевагу.

Найвища форма суспільного поділу праці – міжнародний поділ праці (МПП) полягає у спеціалізації окремих країн на виробництві певних товарів та послуг і обміні цими продуктами на світових ринках.

Але формування спеціалізації підкоряється дії закону порівняльних переваг.

Принцип порівняльних переваг можна проілюструвати простим прикладом з життя окремої людини.

Припустимо, що перекладач заробляє за 1 годину 25 грн., а швачка – 8 грн. Перекладачу треба пошити костюм, а швачці перекласти інструкцію до нової швейної машинки. Якщо кожний з них буде сам для себе виконувати цю роботу, то вони витратять на неї відповідно 60 і 20 годин. У випадку, коли швачка шитиме костюм, а перекладач перекладатиме, витрати часу становитимуть відповідно 80 і 4 години. Ми бачимо, що перекладач виконує обидва види роботи швидше, ніж швачка, тобто має абсолютну перевагу. Чи вигідна у такому випадку буде спеціалізація?

1) Ми маємо дві альтернативи. Розглянемо першу: швачка перекладає собі текст, перекладач шиє костюм.

Альтернативна вартість перекладу = 20 годин* 8 грн. = 160 грн.

Альтернативна вартість костюму = 60 * 25 = 1500 грн.

2) Друга альтернатива: швачка шиє для перекладача костюм, а він для неї перекладає

вартість перекладу = 25 грн. * 4 години = 100 грн.

вартість костюму = 8 грн. * 80 годин = 640 грн.

У другій альтернативі витрати значно менші, тобто спеціалізація вигідна.

Розглянемо, як діє принцип порівняльних переваг на міжнародному рівні. Є дві країни – Україна та Японія (інформація виводиться на екран). Японія за місяць може виготовити 12 реактивних літаків або 12  супертанкерів, Україна – лише 6 літаків або 3 супертанкери.

Зрозуміло, що Японія може виробити більше як літаків, так і кораблів. Але в Україні продуктивність у літакобудуванні є вищою, ніж у Японії, оскільки два повітряних лайнери в Україні можуть бути виготовлені за той самий час, що й одне морське судно, а в Японії за цей час виготовляється 10 танкерів.

Отже, Японії вигідніше спеціалізуватися на виробництві кораблів, а Україні – на виробництві літаків.

Обидві вони виграють від взаємного обміну своєї продукції.

Так формуються порівняльні переваги національних економік.

Прийом «Творча лабораторія»

Практичне завдання. На екран виводиться завдання, для виконання якого дається 5 хв. Вивчіть перелік основних статей імпорту та експорту України і дайте відповідь на поставлені запитання [3].

Експорт	Імпорт
Неблагородні метали та вироби з них	Мінеральні продукти (газ природний, паливо мінеральне, нафта та нафтопродукти)
Транспортні послуги	Машини, устаткування, механізми, прилади
Продукція агропромислового комплексу	Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей
Машини, устаткування, механізми, прилади	Продукція агропромислового комплексу
Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей	Транспортні послуги
Мінеральні продукти (руда, сіль, сірка, цемент, паливо мінеральне)	Продукція легкої промисловості
Продукція легкої промисловості	Різні промислові товари
Різні промислові товари	Неблагородні метали та вироби з них
Деревина, паперова маса та вироби з неї	Деревина, паперова маса та вироби з неї

1. Визначте основні товарні групи експорту України, які не є одночасно товарними групами її імпорту.

2. Визначте основні товарні групи імпорту України, які не є одночасно товарними групами її експорту.

Спираючись на закон абсолютної та порівняльної переваги, поясніть, чому Україна імпортує певні види продукції.

3. Перелічіть товарні групи, які Україна водночас експортує у значних обсягах (товарні групи перелічені у спадному порядку).

Спираючись на закон абсолютної та порівняльної переваги, поясніть, чому Україна вимушена імпортувати продукцію, яку вона виробляє у значних обсягах.

4. Використовуючи те, що ви вже знаєте, та не забуваючи закон порівняльної переваги, поясніть, чому Україна купує у Росії нафту і постачає чорні метали. Чому обидві країни одержують від торгівлі вигоду?

Пояснення учителя. У системі світового господарства можна виділити кілька його осередків (ядер), а в кожному з них найбільші міста – світові міста.

Прийоми бесіда, робота з картою.

Сучасна світова економіка стала багатоцентричною

1) Північна Америка – наймогутніше ядро (економіки США, Канади, Мексики – разом утворюють економічне об’єднання НАФТА). На нього припадає 25 % національного продукту та виробництва промислової продукції світового господарства.

Назвіть світові міста цього регіону.

2) Західна Європа – тут відбувся глибокий процес економічної інтеграції, що призвів до створення ЄС, куди на сьогодні входять 27 держав. На ці країни припадає 20 % ВВП світу.

У політичному плані майже всі країни Європи входять до Ради Європи, що є дорадчим органом і координує зовнішньополітичну діяльність країни.

Назвіть світові міста цього регіону.

3) Азіатсько-Тихоокеанський регіон (Японія, Китай і «далекосхідні тигри»). 1/5 світового економічного потенціалу. Тут сформувалось інтеграційне утворення АСЕАН – Асоціація держав Південно-Східної Азії .

Назвіть світові міста цього регіону.

Питання. Які інші міжнародні економічні організації і союзи ви можете назвати? (ОПЕК – Організація країн-експортерів нафти, СиПЕК – Організація країн-експортерів мідних руд, ІБА – Організація країн-експортерів бокситів)

Пояснення учителя. Отже, формування міжнародних економічних угрупувань країн є новою формою МПП – міжнародна економічна інтеграція. Вона являє собою глибокі та стійкі взаємозв'язки окремих груп країн, проведення ними злагодженої міждержавної економічної політики.

Прийом «Проблемне питання»

Питання. Для яких країн - малих чи великих - участь в інтеграції має особливо важливе значення?

(Насамперед для малих країн, оскільки вони мають вузьку спеціалізацію, інтеграція дозволяє їм підвищити рівень соціально-економічного розвитку).

Питання. Чому країни, що розвиваються, прагнуть взяти участь в МЕІ і увійти до складу регіональних або галузевих економічних угруповань?

(Участь в МЕІ дозволяє країнам, що розвиваються, вийти на світовий ринок зі своєю продукцією, знайти своє місце в МГПП, відстоювати свої інтереси в світовій торгівлі).

Для узагальнення і систематизації знань учні активізують вікно "ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ", де їм пропонується дати відповідь на дванадцять тестових запитань. В кінці роботи комп'ютер показує рівень засвоєння знань з теми – кількість правильних відповідей і номер питань, де була зроблена помилка. Бажаючі можуть повернутися до цих запитань і спробувати виправити помилки.

ІV. Домашнє завдання

1. Підручник, §14 за "Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р. Географія: Підручник для 10 кл. – Харків: Оберіг, 2010. – 304 с."

2. Уявіть, що ви спеціалісти із зовнішньоекономічного маркетингу й отримали доручення скласти пропозиції щодо успішної інтеграції України у світовий ринок. Підготуйте кілька пропозицій і обґрунтуйте їх.

V. Підсумки уроку

Міжнародна спеціалізація зумовлює необхідність міжнародного обміну товарами і послугами. Цей обмін посилює міжнародні економічні зв’язки, призводить до зростання кількості і збільшення потужності вантажопотоків. Охоплюючи всі країни світу, світове господарство і міжнародний географічний поділ праці видозмінюються та ускладнюються, набуваючи нових форм.

Учні разом з вчителем виставляють оцінки за роботу на уроці.

Джерела інформації

1.     Економіка в дії / За ред. Джейн С. Лопус, Емі М. Вілліс.– К.: "Амадей", 2004 – 180 с.

2.     Міжнародний ринок. Посібник для вчителів. – К.: "Альтернативи", 2005. – С.32

3.     Прикладна економіка. Збірка завдань та вправ для учнів. – К.: "АртЕк", 2001. – С.130